почутий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до почути. || почу/то, безос. присудк. сл. || у знач. ім. почу/те, того, с.Те, що хто небудь почув … Український тлумачний словник
почутий — [поучу/тией] м. (на) тому/ т ім, мн. т і … Орфоепічний словник української мови